• STEKO - вікна від виробника
    vizitt1

    STEKO

    Компанія Steko — це два заводи в місті Дніпро і один завод у Львові. Ми прагнемо до розширення і крокуємо в ногу з часом: Steko завжди в виробничому тренді. Тому ми пропонуємо своїм клієнтам широкий асортимент продукції власного виробництва та виробництва компаній, з якими ми підтримуємо міцні партнерські відносини.

№3329 приміщення в м.Бориспіль




Здам в довготривалу оренду приміщення в м.Бориспіль вул.Нижній Вал 3(територія ринку Центральний).Другий поверх цегляної будови з окремим входом.
Будь який вид діяльності(магазин,склад,офіс,салон)
 читать далее

Boryspil

Бори́спіль (Бари́шпіль) — місто обласного підпорядкування, розташоване за 35 км на південний схід від Києва. Районний центр з 1923 року, з 1956 року — місто обласного підпорядкування Київської області. Залізнична станція Бориспіль на лінії Київ—Харків і автостанція на магістралі цього ж напрямку. Через місто проходить єврошлях E40, з яким збігається М03.

Також неподалік від міста розташований міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Бориспільська міськрада

Історія[ред. • ред. код] Бориспіль — одне з найдавніших поселень Київщини, відоме за літописними матеріалами як Летч, Льто, Олто. Перша літописна згадка про нього відноситься до поч. XI ст. коли в братовбивчій війні (1015–1019) між синами київського князя Володимира на річці Альті загинув князь Борис, який з 1072 року канонізований як один з перших святих Київської Русі. З іменем Бориса і пов’язана сучасна назва міста. Далі Летч неодноразово згадується в літописах до 1154 р. як укріплене городище, яке стояло на підвищенні між двома рукавами р. Альти. Місцевість була заболочена і лісиста. Летч за часів Київської Русі був не тільки укріпленим пунктом на межі Київського та Переяславського князівства, але й місцем зміни коней та місцем відпочинку для різних посольств, гінців, княжих дружин, князів.

Під час монголо-татарської навали поселення на території сучасного Бориспільського району та сам Летч були зруйновані. А з XIII ст. ці землі переходять під владу Великого князівства Литовського.

Пізніше ця територія належала королівському толмачу Солтану Албеєвичу. В 1508 році він продав ці землі Київському Пустинно-Микільському монастирю. Монахи володіли землею до кінця XVI ст. Ймовірніше всього, що в цей час Бориспіль (в окремих джерелах — Баришпіль, Боришпіль) і отримав свою сучасну назву. На монастирських землях в цей період почали селитися втікачі з Правобережжя.

Після 1569 року всі українські землі, які раніше належали литовцям, відійшли до польської корони. За рішенням польського сейму від 1590 року містечко Бориспіль отримав у володіння Войтех Чоновицький, який в документах 1590 року згадується як гетьман запорізьких козаків. В цих документах Бориспіль вперше згадується як містечко.

У 1596 році Бориспіль, який на той час був уже значним поселениям, Сигізмунд III зробив королівською маєтністю. Того ж року було утворено Бориспільське староство. В часи польського панування місту було надано Магдебурзьке право. Відтоді міська ратуша Борисполя користувалася власною печаткою з гербом — зображенням Святого Станіслава (Інститут рукопису НБУ ім. В.Вернадського. — Ф. 1. — Спр. 50683).

В кінці XVI — на початку XVII ст. Україну охоплює ряд козацько-селянських повстань. За придушення повстання під проводом Наливайка (1594–1596) сейм пожалував Бориспільське староство магнату Станіславу Жолкевському спочатку у ленне володіння, а з 1623 року воно стає власністю родини Жолкевських (залишається ним до 1648 року). Тоді у містечку було 77 господарств і близько 370 мешканців.

Наприкінці XVII ст. Бориспіль став досить великим містечком з двома брамами — Переяславською та Київською, кількома вулицями. Тут жили переважно міщани, які займались ремеслами та промислами. У XVIII столітті Бориспіль перетворився на значний економічний центр. Цьому сприяло те, ще тут проходив шлях Київ-Полтава.

Універсалом від 14 січня 1752 року гетьман Кирило Розумовський передав Бориспіль з навколишніми землями у вічне володіння своїй сестрі та її чоловіку, бунчуковому товаришу Ю.Дарагану. На той час Бориспіль мав офіційний статус сотенного містечка Київського (давніше — Переяславського) полку.

У 1802 році Бориспіль став волосним центром Переяславського повіту Полтавської губернії. У місті діяли три парафіяльні школи, а в 1842 році відкрито початкове народне училище для державних селян. Варто згадати, що у місті на той час перебувала досить велика єврейська громада, існувало єврейське кладовище.
Меморіал жертвам Голодомору 1932–1933 рр., Книшовий меморіально-парковий комплекс
Під час Більшовицько-польської війни 1920 року біля Борисполя відбувся бій між польськими та російськими червоноармійськими частинами.

Того ж 1920 року в Борисполі було встановлено радянську владу. Почали створюватися сільськогосподарські артілі. Того ж року Бориспіль увійшов до складу Київської губернії, а в 1923 році став центром району. На той час у місті існувала велика єврейська громада, існувало єврейське кладовище.

3 1929 року починається колективізація. Це була справжня трагедія для українського селянства. Як і всюди по Україні, в Бориспільському районі вона супроводжувалася масовим розкуркуленням, знищенням найпрацьовитішого і тому найзаможнішого прошарку селянства. Люди в колгоспи йшли неохоче, чинили опір колективізації. Прокотилася хвиля «бабських бунтів». На придушення такого бунту в Борисполі було викликано кінну міліцію з Києва. Але незважаючи на опір населення, колективізація продовжувалася. 3 дрібних артілей утворюються 4 колгоспи: ім. Шевченка, ім. Кірова, «Серп і молот», «Перемога».

Голодомор[ред. • ред. код] Смертність сільського населення Бориспільського району (без м. Борисполя) з 1 січня 1933 р. до 1 січня 1934 року склала 5739 чоловік. Серед померлих за цей період було 266 дітей віком до одного року. Це за звітами. Фактично ж втрати були значно більшими.

Жертвами репресій стали багато жителів району та міста Борисполя. Серед них: Тарабан — нач. райземвідділу, Степанов — голова райвиконкому, Пінчук — бандурист, молодий письменник Жигалко та багато інших.

Друга світова війна[ред. • ред. код] 23 вересня 1941 року Бориспіль окупували німецькі війська. На території аеродрому до жовтня 1942 року функціонував табір для військовополонених. У лютому 1943 році в придніпровських лісах біля Сошникова розпочав свою діяльність партизанський загін ім. Щорса. Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, в цей час тут діяли дві армії (38-а — під командуванням Никандра Чибісова, 40-а — під командуванням Кирила Москаленка). Бориспіль звільняла 136-а дивізія під командуванням Івана Пузікова. В ніч на 23 вересня бійці дивізії увірвались у місто, захопили аеродром, багато зброї, чимало полонених. За два роки окупації нацисти вбили і закатували в районі 497 громадян. Понад 5 тисяч вивезли до Німеччини. В боях за визволення від німецьких загарбників загинуло понад 8 тисяч мешканців району, в тому числі понад три тисячі бориспільців. Більше 5 тисяч воїнів лежать в братських могилах району. На території сучасної школи лінгвістики в період 1941–1943 рр.нацисти проводили розстріли місцевого населення. Після війни учні тоді ще 5-ої школи насипали курган з землі привезеної з місць найбільших битв Радянсько-німецької війни.

Повоєнні роки[ред. • ред. код] У 1959 р. чисельність населення Борисполя досягла 17,2 тис. осіб.

У 1965 році прийняв перших пасажирів новий Бориспільський аеропорт.

На початку 1970-х років Бориспіль почав інтенсивно розбудовуватися: виросло селище будівників газопроводу, з’явилися нові житлові квартали, де живуть переважно працівники аеропорту.

Як свідчать дані, на початку 1980-х років на території міста та району працювали 36 промислових та сільськогосподарських підприємств, 27 будівельних та транспортних підприємств, 20 середніх та 8 восьмирічних шкіл, 50 медичних установ, 34 будинки культури та клуби, 47 бібліотек, спортивна та музична школи, районний будинок побуту, будинок культури.

Бориспільський район кінця 1960-х — поч. 1990-х років: всього по місту і району — 136 великих і малих підприємств і організацій, 15 радгоспів, 4 радгоспи-птахофабрики.

Після відновлення Незалежності України[ред. • ред. код] З 24 серпня 1991 року — в складі Незалежної України.

Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 1000-річчя Борисполя відзначатиметься на державному рівні.[2]

Культура[ред. • ред. код] У Борисполі діє мережа закладів культури; є пам’ятки історії та архітектури.

Заклади культури[ред. • ред. код] Сферу культури в місті (і в цілому районі) репрезентують:

міський будинок дитячої та юнацької творчості;
існує розгалужена мережа бібліотек, в тому числі районна, шкільні, при закладах культури тощо;
у місті діє Бориспільський державний історичний музей;
у Борисполі функціонує осучаснений кінотеатр «Європа».
Будинок дитячої та юнацької творчості міста Бориспіль.jpg Кінотеатр Європа в Бориспілі.jpg Бориспільський державний історико-краєзнавчий музей.jpg
Будинок дитячої та юнацької творчості міста Бориспіль. Кінотеатр «Європа» До реставрації — «Дружба». Бориспільський державний історичний музей.
Улюбленим місцем відпочинку містян є центральний парк, де в тому числі розашовані меморіал пам’яті воїнів Радянсько-німецької війни і алея героїв, міський стадіон «Колос» і міська спортивна школа, різномантні заклади відпочинку, кафе, атракціони тощо.

Пам’ятки і пам’ятники[ред. • ред. код]

Погруддя Павла Чубинського в Борисполі
Цікавими об’єктами історичного минулого та архітектури у Борисполі є:

вал ІХ-ХІІ століть;
Борисо-Глібська церква;
Меморіал пам’яті жертв Голодомору;
Книшове кладовище;
Залізничний вокзал 1901 року

У місті також встановлено ряд інших пам’ятників і пам’ятних знаків — меморіал воїнів Німецько-радянської війни, пам’ятники П. Чубинському, пам’ятні знаки на честь перебування Т. Г. Шевченка в околицях міста і воїнам-афганцям.

Після здобуття Україною незалежності містяни неодноразово порушували питання знесення пам’ятника В. І. Леніну та зміни назв декількох вулиць. Наприклад, у ніч на 1 березня 2011 року представники організації «Патріот України» розбили постамент довкола пам’ятника Леніну, на якому були написані металеві букви «В. І. Ленін»[3]. 22 серпня 2011 року пам’ятник Ленінові було перенесено з площі перед Міськрадою[4]. 21 лютого 2014 місцевими мешканцями його було остаточно знесено[5].

Бориспільці пропонують замість Леніна поставити пам’ятник Павлові Чубинському. Автор тексту до українського гімну народився в їхньому місті.

23 серпня 2014 року у День Державного Прапора України урочисто відкрито пам’ятник Героям Небесної сотні[6].

Інфраструктура[ред. • ред. код] Бориспіль є фактично східними воротами Києва. Через місто проходять траси із Харкова, Полтави, Кременчука тощо. Тому щодня через місто проходить велика кількість автотранспорту. При цьому кількість світлофорів у Борисполі по головній вулиці становить 11 штук . У вечірні та ранішні години під Борисполем видовжуються кілометрові черги з автівок, оскільки світлофори загоряються на 30-35 секунд і не є синхронізованими між собою.

Підприємства та соціальна сфера міста[ред. • ред. код] В місті Бориспіль досить добре розвинені всі галузі виробничної та невиробничої сфери. У місті знаходиться велика кількість будівельних підприємств, широко представлена сфера фінансово-банківських установ. У Борисполі діють підприємства, які відомі не тільки в Україні, а її межами.

Засоби масової інформації[ред. • ред. код] Газета «Трудова слава» (з 1930 р.)
Газета «Вісті» (з 2000 р.)
телеканал «Бориспіль» (з 2007 р.)
Газета «Термінал» (з 2011 р.)
Релігія[ред. • ред. код]

Храм Святих Володимира й Ольги Української Греко-Католицької Церкви в Борисполі
У місті діють громади всіх основних конфесій України.

Українська Православна Церква (Московський Патріархат) — храм Бориса і Гліба.
Українська Православна Церква (Київський Патріархат) — храм Святого Миколая.
Українська Греко-Католицька Церква — храм Святих Володимира й Ольги.
Римо-Католицька Церква в Україні — храм Преображення Господнього.
Українська Автокефальна Православна Церква — парафія Святих жінок-мироносиць.
Громада Євангельських християн-баптистів «Благословіння».
Громада Церкви християн віри Євангельської (п’ятдесятників) «Ковчег Любові».
Харизматична Християнська церква Повного Євангелія «Преображеніє».
Громада рідновірів «Поляни».
Відомі люди[ред. • ред. код] Ніговський Іван Миколайович — підполковник Армії УНР.[7] Павло Платонович Чубинський — автор гімну України, географ, етнограф, похований у Борисполі
Кудря Володимир Іванович — український кінооператор.
композитор української діаспори Євсевський Федір Андрійович.
В місті народились[ред. • ред. код] Герої Радянського Союзу[ред. • ред. код] Головатий Юрій Максимович
Павловський Рафаіл Семенович
Шкіль Василь Федорович
Раєвський Петро Іванович

Опрос

Якій з політичних партій ви довіряєте?

View Results

Загрузка ... Загрузка ...

Розрахунок субсідії

Орієнтовний розрахунок розміру субсидії
на оплату житлово-комунальних послуг

Чисельність зареєстрованих мешканців:

Дохід всіх осіб, які проживають у помешканні:


Сума нарахувань за житлово-комунальні послуги:




Застереження! Всі розрахунки є попередніми та не охоплюють всі критерії, що враховуються при призначенні субсидії. Для остаточного визначення права на отримання субсидії рекомендуємо звернутись до місцевого органу соціального захисту населення.

УВАГА! ОТРИМАЙТЕ З ТРАВНЯ СУБСИДІЇ
ЗА СПРОЩЕНИМИ УМОВАМИ:

подача лише двох документів — заяви та декларації
скорочена форма заяви та декларації (лише одна сторінка кожна)
термін дії субсидії — 12 місяців, а не опалювальний сезон
автоматичне подовження нарахування субсидій на наступний рік
можливість надіслати документи поштою
Знято наступні обмеження при оформленні субсидії:

щодо майнового стану (окрім одноразової покупки понад 50 тисяч гривень)
щодо наявності у складі домогосподарства осіб працездатного віку, які не працюють, не навчаються і не перебувають на обліку як безробітні
щодо здачі в найм житлового приміщення особами, які оформлюють субсидію
Органам соцзахисту забороняється вимагати від заявників інші документи, крім заяви та декларації. Всі додаткові документи будуть отримані органами соцзахисту у порядку обміну від Пенсійного фонду, Державної фіскальної служби та ін. Вам НЕ потрібно подавати інші документи самостійно.

ДОКУМЕНТИ НА ОФОРМЛЕННЯ СУБСИДІЙ НАДІЙДУТЬ ПОШТОЮ У КВІТНІ

Деталі щодо отримання субсидій за новими правилами:

В органах соцзахисту за місцем реєстрації
На сайтах www.mlsp.gov.ua та www.protaryfy.com
За номером гарячої лінії 0 800 507 309 (безкоштовно, цілодобово)
Зразки бланків документів на оформлення субсидії (заява, декларація)

«БОРИСПІЛЬВОДОКАНАЛ»

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА „БОРИСПІЛЬВОДОКАНАЛ”

КП ВКГ „Бориспільводоканал” засноване на власності територіальної громади м. Борисполя відповідно рішення Бориспільської міської ради від 11.08.2009 року № 6235-54-V «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Бориспіль в особі Бориспільської міської ради від Київської обласної ради Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» та затвердження статуту Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» у новій редакції»

Адреса: вул. Дзержинського, 10
Телефон: 6-10-16

Директор підприємства – Гануш Олександр Миколайович

Основна діяльність підприємства —  забезпечення питною водою населення м. Борисполя, комунально-побутових та промислових підприємств, здійснення експлуатації об’єктів і споруд водопостачання та каналізації, контроль якості питної води.

Графік особистого прийому громадян:

Директор підприємства – Гануш Олександр Миколайович
Середа – 9:00 — 11:00

Головний інженер – Яцина Анатолій Іванович
Четвер – 14:00 — 17:00

Заступник директора – Чумак Леонід Іванович
Вівторок – 8:00  —  13:00
П’ятниця – 14:00 — 16:00

Обідня перерва: 13:00 – 14:00

Для більш оперативного спілкування з жителями міста, нагадуємо електронну адресу КП «Бориспільводоканал» :borispil_voda@ogku.com.ua.

Чекаємо пропозицій та запитань від громади.
Ми допоможемо зорієнтуватися, надамо інформацію та допоможемо оперативно вирішити порушені Вами питання!

«Житлове ремонтно-експлуатаційне управління»

Начальник КП «ЖРЕУ» — Хворостянка Іван Миколайович

Адреса: Вул. Броварська,1

Телефон: 6-84-72

Електрона пошта: greu _ borispil @ ogku.kiev. ua

Режим роботи: з 8:00 до 17:15 години

Перерва: з 13:00 до 14:00 години

Прийом громадян та видача довідок: вул. Броварська,1

Головний бухгалтер —  Яріз Тетяна Григорівна
Телефон: 6-82-77
Середа з 9:00 до 13:00

Начальник планово-економічного відділу — Громихіна  Галина Петрівна
Телефон: 6-44-57
Середа з 9:00 до 13:00

Начальник виробничо-технічного відділу —  Кокозей Антон Олексійович
Середа з 9:00 до 13:00

«Житлово-експлуатаційна контора — 1»

Комунальне підприємство

«Житлово-експлуатаційна контора — 1»

 

вул. Радянська,32,  м. Бориспіль, Київська область, 08300,

тел/факс (04595) 6-12-44,  e-mail: gek_borispil@ogku.kiev.ua

 

Телефони:

Приймальня: тел/факс (04595) 6-12-44

Диспетчер: (04595) 6-15-12

Абонентський відділ: (04595) 5-11-41

Головний бухгалтер: (04595) 5-23-59

 

Розрахункові рахунки:

1) 26009688136856 в БРВ КРД «Райффайзен банк Аваль» МФО 322904

2) 2600251291 в АБ «Укргазбанк» м. Київ МФО 320478

 

Код: 05447786

Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 13581221

Індивідуальний податковий номер № 054477810041

Підприємство: Платник податку на прибуток на загальних підставах за ставкою 25%

Форма власності: Комунальна

Назва і код податкової інспекції: Бориспільська ОДПІ 19422318

 

Види діяльності за КВЕД:

81.21 Загальне прибирання будинків;

81.29 Інші види діяльності з прибирання;

43.29 Інші будівельно-монтажні роботи;

43.21 Електромонтажні роботи;

35.13 Розподілення електроенергії;

35.14 Торгівля електроенергією.

 

Графік особистого прийому громадян  керівним складом КП «ЖЕК-1»

 

Директор: Вошкулат Володимир Володимирович , т. 6-12-44

середа:            з 9.00 до 12.00

п’ятниця:          з 8.00 до 12.00

ІІІ субота:         з 9.00 до 12.00

 

Головний інженер: Толкач Вячеслав Миколайович, т.5-08-29

вівторок:  з 8.00 до 12.00

 

Головний бухгалтер: Козловська Валентина Степанівна, т.5-23-59

 

Виконавець робіт: Коробка Олексій Іванович, т.5-16-57

понеділок:  з 9.00 до 12.00

 

Головний економіст: Руденко Світлана Борисівна, т.5-08-29

 

Начальник дільниці слюсарів-сантехніків: Лисовець Станіслав Ігорович т.5-16-57

вівторок:  з 9.00 до 12.00

 

Майстри обслуговуючого персоналу т.5-16-57

Дільниця №1 Хлонь Ніна Миколаївна

Дільниця №2  Кузвєсова Віра Іванівна

п’ятниця:   з 8.00 до 12.00

 

Абонентський відділ: т. 5-11-41

Лисовець Ніна Миколаївна, Жученко Наталія Петрівна, Бондар Тетяна Василівна, Скрипка Катерина Данилівна

Понеділок — Четвер:  з 8.00 до 17.15

п’ятниця:  з 8.00 до 16.00

ІІІ субота:  з 9.00 до 12.00

Інспектор з кадрів: Дац Юлія Олександрівна, т.5-20-75

 

Інженер з організації, експлуатації та ремонту: Петренко Василь Антонович, т. 5-08-29

середа: з 12.00 до 17.00

четвер:  з 8.00 до 12.00

 

Інспектор з виробничо-технічних та організаційних питань: Нурієв Самір, т.5-20-75

 

Розпорядок роботи КП «ЖЕК-1» 

початок роботи:    8.00

перерва на обід:   12.00 – 13.00

закінчення роботи:   17,15 (п’ятниця – 16,00)

 

Робітники з комплексного прибирання

Літній період : 6,00 — 14,00  обід  11,00 — 12,00

Зимовий період: 7,00 — 15,00  обід  12,00 — 13,00

Слюсарі-сантехніки, електрики, водії та диспетчери працюють згідно окремого

графіка.

Аварійно-дисптчерська служба цілодобово т.6-15-12

 

  • Sharing

    Facebooktwittergoogle_pluspinterestlinkedin